Напрями
Реалізм
Реалізм — художній напрям, що склався в середині XIX століття й поставив за мету правдиве, всебічне зображення дійсності в її типових проявах, у закономірних зв'язках людини й суспільного середовища. Реалісти прагнули об'єктивності, соціального аналізу, психологічної достовірності характерів, показу «типових героїв у типових обставинах». Світові взірці — романи Оноре де Бальзака («Людська комедія»), Ґюстава Флобера, Чарлза Діккенса, Лева Толстого. В українській літературі реалізм досяг високого рівня в соціально-психологічній прозі: романи Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), повісті Івана Нечуя-Левицького («Кайдашева сім'я»), багатогранна творчість Івана Франка (бориславський цикл, роман «Перехресні стежки»), драматургія театру корифеїв — Івана Карпенка-Карого, які глибоко аналізували соціальні суперечності українського життя.
Відео
Порівняй «Реалізм» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Натуралізм — крайнє відгалуження реалізму, доведене до фізіологічної межі. Реалізм типізує, відбирає й осмислює життєвий матеріал, показуючи характер у взаємодії із суспільством і зберігаючи авторську оцінку. Натуралізм (услід за Золя) прагне БЕЗ ВІДБОРУ, з майже науковою точністю фіксувати дійсність, підкреслюючи владу спадковості, середовища й фізіології над людиною, не уникаючи потворного й брутального. Реалізм пояснює людину соціально, натуралізм — біологічно й детерміністично.
