Напрями
Сентименталізм
Сентименталізм — літературний напрям другої половини XVIII — початку XIX століття, що на противагу раціоналізмові класицизму проголосив культ почуття, чутливості серця, природної доброти людини та цінність простого життя «маленької людини». Сентименталісти зображували інтимні переживання, зворушливі долі, ідилію сільського побуту, звертали увагу на внутрішній світ звичайних людей. Назва походить від роману Лоренса Стерна «Сентиментальна подорож»; яскраві зразки — «Страждання молодого Вертера» Ґете, проза Жан-Жака Руссо. В українській літературі основоположником сентименталізму став Григорій Квітка-Основ'яненко: його повість «Маруся» вперше показала високу духовну красу й трагічну долю простої селянської дівчини, утвердивши цінність народного характеру й живої української мови в «серйозній» прозі.
Відео
Порівняй «Сентименталізм» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві дотичні, але різні реакції на раціоналізм класицизму. Сентименталізм відкриває цінність ПОЧУТТЯ простої людини, її чутливість, розчуленість і сльозу, звертається до тихого приватного життя, ідилії та милосердя («Маруся» Квітки-Основ'яненка). Романтизм іде далі й глибше: не просто чутливість, а могутня СТРАСТЬ, бунт, титанічна особистість, конфлікт із світом, потяг до безмежного, історичного та фольклорного. Сентименталізм зворушує серце, романтизм його запалює й підносить до бунту.
