Романтизм

Романтизм — потужний художній напрям кінця XVIII — першої половини XIX століття, що постав як реакція на раціоналізм Просвітництва й класицистичну нормативність. Романтизм проголосив культ почуття, уяви, свободи творчості, інтерес до неповторної особистості, історичного минулого, народної культури, екзотики та фантастики; йому властиве протиставлення ідеалу й дійсності, «світова скорбота», двосвіття. Світові взірці — поезія Джорджа Байрона, Персі Шеллі, драми Фрідріха Шиллера, проза Ернста Гофмана. В українській літературі романтизм відіграв вирішальну роль у національному пробудженні: він живив зацікавлення фольклором, історією козаччини, ідею народності. Його представляли Харківська школа романтиків, Пантелеймон Куліш, «Руська трійця» в Галичині, а найвищого злету романтизм сягнув у ранній творчості Тараса Шевченка.