Жанри й форми
Трагедія
Трагедія — драматичний жанр, в основі якого лежить непримиренний, нерозв'язний конфлікт видатної особистості з обставинами, суспільством чи фатумом, що зазвичай завершується загибеллю героя; вона викликає в глядача глибоке потрясіння й, за Арістотелем, катарсис — очищення через співчуття і страх. Жанр народився в античних Афінах (Есхіл, Софокл «Цар Едіп», «Антігона», Евріпід) і сягнув нових вершин у творчості Вільяма Шекспіра («Гамлет», «Король Лір», «Макбет») та французьких класицистів Корнеля й Расіна. В українській літературі до жанру трагедії наближаються драматичні поеми Лесі Українки («Кассандра», «Оргія»), історична драма, а також трагедійне начало в п'єсах Миколи Куліша («Патетична соната»), де особиста доля героя невіддільна від національної катастрофи.
Відео
Порівняй «Трагедія» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Два полюси драматичного роду, протилежні за пафосом і розв'язкою. Трагедія показує нерозв'язний конфлікт видатної особистості з долею, суспільством чи власною природою, що завершується стражданням або загибеллю героя й катарсисом глядача. Комедія висміює вади, невідповідності й безглуздя життя, тяжіє до щасливої, примирливої розв'язки і збуджує сміх, а не жах. Трагедія підносить і очищає стражданням, комедія викриває й виправляє сміхом.
