Образ і персонаж
Протагоніст
Протагоніст — головний персонаж художнього твору, навколо якого будується сюжет і чиї вчинки, вибір та доля перебувають у центрі уваги. Термін походить із давньогрецького театру, де протагоністом («першим борцем») називали першого, головного актора, що вів дію, на противагу девтерагоністові (другому) й тритагоністові (третьому). Протагоніст є носієм головного конфлікту й, зазвичай, авторської ідеї; йому протистоїть антагоніст. Протагоніст не обов'язково позитивний персонаж — ним може бути й антигерой. Розвиток протагоніста, його внутрішня зміна («арка персонажа») часто становить смислове ядро твору. У класичній драмі саме доля протагоніста викликає катарсис. В українській літературі яскраві протагоністи — Захар Беркут Івана Франка, Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки, Маруся Чурай з роману у віршах Ліни Костенко.
Відео
Порівняй «Протагоніст» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві полярні ролі в конфлікті. Протагоніст — головний герой, навколо чиїх вчинків, вибору й долі будується сюжет і хто зазвичай несе авторську ідею. Антагоніст — той, хто ПРОТИСТОЇТЬ протагоністові, уособлює протилежні сили (особа, група, обставини, доля чи внутрішнє начало) і робить конфлікт можливим. Жоден не визначається мораллю: антагоніст — це функція опору, а не «злодій» за означенням.
