Образ і персонаж
Герой (літературний)
Герой (літературний) — центральний персонаж художнього твору, дійова особа, наділена значущістю в розвитку сюжету й вираженні авторської концепції. У широкому сенсі «герой» — синонім головного персонажа незалежно від його моральних якостей; у вужчому, оцінному сенсі — це носій позитивного начала, зразок мужності, шляхетності, самопожертви (героїчний характер). Історично тип героя змінювався: епічний богатир і трагічний герой античності, лицар середньовіччя, «природна людина» просвітництва, романтичний бунтар, «зайва людина» й «маленька людина» реалізму, рефлексуючий інтелігент та антигерой модернізму. Тип героя віддзеркалює ідеали доби. Героїчні характери української літератури — Захар Беркут Івана Франка, безіменний борець-невольник у поезії Тараса Шевченка, повсталі персонажі драм Лесі Українки; трагічну «пропащу силу» втілює Чіпка Панаса Мирного.
Відео
Порівняй «Герой (літературний)» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві протилежні концепції центрального персонажа. Герой (у ціннісному сенсі) — носій позитивного начала, зразок мужності, шляхетності, самопожертви, здатний до вчинку й вибору. Антигерой посідає МІСЦЕ головного персонажа, але ПОЗБАВЛЕНИЙ героїчних чеснот: він слабкий, пасивний, аморальний або суперечливий («людина з підпілля», «маленька людина», нігіліст). Антигерой не викликає однозначного захвату й досліджує «темні» боки людини та кризу цінностей.
