Епос

Епос — один із трьох літературних родів (поряд із лірикою та драмою), що змальовує події як щось об'єктивне, зовнішнє щодо автора: подієвий світ розгортається в минулому часі через розповідь оповідача. Термін походить від грецького «epos» — слово, розповідь. Для епосу характерні розгорнутий сюжет, система персонажів, описи середовища, авторські характеристики. Історично він виріс із фольклорного героїчного епосу (давньогрецькі «Іліада» та «Одіссея» Гомера, українські думи й билини Київського циклу) і розвинувся до великих прозових форм — роману й повісті. Класичні зразки українського епосу — «Енеїда» Івана Котляревського, романи Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Собор» Олеся Гончара.