Жанри й форми
Комедія
Комедія — драматичний жанр, у якому дійсність зображується у смішному, викривальному світлі: через сатиру, гумор, іронію висміюються людські вади, суспільні недоліки, безглузді ситуації; конфлікт зазвичай завершується благополучно. Розрізняють комедію характерів, положень, побутову, сатиричну. Найвидатнішим представником давньої аттичної комедії був давньогрецький Арістофан; неперевершені зразки дали Мольєр («Тартюф», «Міщанин-шляхтич»), Карло Ґольдоні, Микола Гоголь. В українській літературі класичну комедію створили Іван Котляревський («Москаль-чарівник»), Григорій Квітка-Основ'яненко («Сватання на Гончарівці»), Іван Карпенко-Карий («Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» — сатиричні комедії про згубну владу грошей), а в добу 1920-х — Микола Куліш («Мина Мазайло» — сатира на міщанство й мовне відступництво).
Відео
Порівняй «Комедія» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Два полюси драматичного роду, протилежні за пафосом і розв'язкою. Трагедія показує нерозв'язний конфлікт видатної особистості з долею, суспільством чи власною природою, що завершується стражданням або загибеллю героя й катарсисом глядача. Комедія висміює вади, невідповідності й безглуздя життя, тяжіє до щасливої, примирливої розв'язки і збуджує сміх, а не жах. Трагедія підносить і очищає стражданням, комедія викриває й виправляє сміхом.
