Кульмінація

Кульмінація — вершинний момент у розвитку сюжету, точка найвищого напруження конфлікту, коли протиборство сил чи характерів досягає граничного загострення й вирішується доля героїв. У кульмінації з найбільшою повнотою розкривається сутність конфлікту, характери діють у вирішальних обставинах, а подальший розвиток подій неминуче веде до розв'язки. Кульмінація — емоційний і смисловий центр твору. Наприклад, у драмі Лесі Українки «Лісова пісня» кульмінацією є момент зради Лукашем свого високого кохання й перетворення Мавки, коли трагічно стикаються світ природної гармонії й буденної приземленості. У новелі Василя Стефаника «Камінний хрест» кульмінацією стає прощання Івана Дідуха з рідним селом перед еміграцією — сцена нелюдського болю розриву з землею. Чітка, потужна кульмінація є ознакою майстерної побудови твору.