Стилістика
Антоніми
Антоніми — слова з протилежним значенням, що належать до однієї частини мови й позначають контрастні поняття: «день — ніч», «добро — зло», «радість — сум». Антонімія ґрунтується на наявності в значеннях слів спільної ознаки, за якою вони й протиставляються. Антоніми є мовною основою багатьох стилістичних фігур контрасту — антитези, оксиморону, іронії — і слугують потужним засобом увиразнення протилежностей, загострення думки, створення драматичної напруги. У художній літературі антонімія допомагає окреслити протиборство характерів, ідей, життєвих начал, надати вислову афористичної карбованості. Антоніми широко представлені у прислів'ях, приказках, назвах творів. Вивчення антонімії належить до лексикології та стилістики, а системне впорядкування антонімів подають словники антонімів.
Відео
Порівняй «Антоніми» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві базові лексичні відносини, протилежні за суттю. Синоніми — слова, БЛИЗЬКІ чи тотожні за значенням, що позначають те саме поняття з різними відтінками («іти — крокувати — простувати»); джерело багатства й гнучкості мови. Антоніми — слова з ПРОТИЛЕЖНИМ значенням, що позначають контрастні поняття («день — ніч», «добро — зло»); основа фігур контрасту — антитези, оксиморону. Одні зближують, інші протиставляють.
