Образ і персонаж
Антигерой
Антигерой — центральний персонаж твору, позбавлений традиційних героїчних рис (шляхетності, мужності, моральної цільності) або наділений виразно негативними, суперечливими властивостями, який, однак, посідає місце головного героя. Антигерой не викликає однозначного захоплення: він може бути слабким, пасивним, аморальним, «маленькою людиною» або бунтівником-нігілістом. Поняття увиразнилося у XIX–XX ст. як реакція на ідеалізованого романтичного героя. Класичні приклади — «людина з підпілля» Достоєвського, персонажі екзистенційної та абсурдистської прози (Мерсо Альбера Камю). Антигерой дає змогу дослідити «темні» боки людської природи, суспільні деформації, кризу цінностей. В українській літературі риси антигероя має Чіпка з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — «пропаща сила», зламана несправедливістю; складні, амбівалентні герої притаманні прозі Володимира Винниченка.
Відео
Порівняй «Антигерой» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві протилежні концепції центрального персонажа. Герой (у ціннісному сенсі) — носій позитивного начала, зразок мужності, шляхетності, самопожертви, здатний до вчинку й вибору. Антигерой посідає МІСЦЕ головного персонажа, але ПОЗБАВЛЕНИЙ героїчних чеснот: він слабкий, пасивний, аморальний або суперечливий («людина з підпілля», «маленька людина», нігіліст). Антигерой не викликає однозначного захвату й досліджує «темні» боки людини та кризу цінностей.
