Вертеп

Вертеп — український народний ляльковий театр різдвяної тематики, що постав у XVII–XVIII ст. у середовищі мандрівних дяків та студентів Києво-Могилянської академії. Вертепна скринька мала два поверхи: на верхньому розігрували релігійну драму про народження Христа, царя Ірода й побиття немовлят, на нижньому — світську, комедійну частину з народними типами (Запорожець, Дід і Баба, Циган, Москаль, Жид, Піп). Вертеп поєднував сакральне й сміхове, книжну драму й фольклорну стихію. Тексти вертепу досліджували Іван Франко, Микола Петров та Йосип Федас. Вертепна традиція, перервана за радянських часів, активно відроджується від 1990-х. Вертепна драматургія вплинула на становлення української драми — від інтермедій до «Ночі перед Різдвом» Миколи Гоголя й театру Леся Курбаса.