Просторіччя

Просторіччя — слова, форми та звороти зниженого, побутового мовлення, що перебувають на межі літературної норми або поза нею й позначені відтінком грубуватості, фамільярності чи невимушеності. Просторіччя не має територіальної обмеженості діалекту й соціальної замкненості жаргону, а становить загальнонародний знижений регістр усного спілкування. У художній літературі просторічні елементи індивідуалізують мову персонажа, засвідчують його освітній та соціальний рівень, відтворюють атмосферу повсякдення, створюють комічний або характеротворчий ефект. Уведення просторіччя потребує художньої вмотивованості й чуття міри. Просторіччя межує з розмовною лексикою, діалектизмами й вульгаризмами та вивчається стилістикою й культурою мови в аспекті стильової диференціації та нормативності мовлення.