Сюрреалізм

Сюрреалізм — авангардний напрям, що виник у Франції 1920-х років (маніфест Андре Бретона, 1924) і проголосив звільнення творчості від контролю розуму, логіки й моралі задля вивільнення підсвідомого, сну, марення, автоматичного письма. Сюрреалісти прагнули поєднати непоєднуване, творили несподівані, ірреальні образи, черпаючи із психоаналізу Фройда. Провідні постаті — Андре Бретон, Поль Елюар, Луї Араґон; у живописі — Сальвадор Далі. В українській літературі виразно сюрреалістичні риси — фантасмагоричність, поєднання реального й ірреального, вільна асоціативність образу — притаманні творчості Богдана-Ігоря Антонича з його міфопоетичним, буйно-стихійним світом («Три перстені», «Зелена Євангелія»). Елементи сюрреалізму присутні також у поезії Нью-Йоркської групи, зокрема Емми Андієвської, та в новітньому українському письменстві.