Підтекст

Підтекст — прихований, внутрішній смисл висловлювання чи цілого твору, що не виражений прямо, а лише мається на увазі й вгадується читачем за зовнішнім, буквальним планом тексту. Підтекст виникає внаслідок навмисної недомовленості, натяку, паузи, психологічної деталі, за якими прочитується глибший зміст, ніж повідомлено словами. Він робить художній твір багатовимірним, залучає читача до співтворчості, спонукаючи домислювати невисловлене. Майстром підтексту («підводної течії») у драматургії та прозі вважають Антона Чехова; в українській літературі тонкий психологічний підтекст властивий новелістиці Василя Стефаника й Михайла Коцюбинського. Підтекст тісно пов'язаний із психологізмом, лаконізмом та сугестивністю художнього мовлення й належить до ключових категорій поетики.