Обрядова пісня

Обрядова пісня — узагальнена назва пісень, генетично пов'язаних із народними обрядами календарного та родинного циклів, що супроводжують ритуальні дії й мають магіко-заклинальну функцію. Календарно-обрядові пісні поділяють на зимові (колядки, щедрівки), весняні (веснянки, гаївки), літні (купальські, петрівчані, жниварські) та осінні. Родинно-обрядові — весільні, хрестинні, похоронні голосіння. Обрядова пісня — найдавніший пласт фольклору, у якому збереглися язичницькі уявлення про природу, космос і родючість. Фундаментальне дослідження календарної обрядовості здійснив Олекса Воропай у праці «Звичаї нашого народу» (1958). Обрядову пісенність вивчали також Хведір Вовк та Володимир Гнатюк. Обрядовий мелос надихав професійних композиторів — Миколу Лисенка й Миколу Леонтовича.