Кільцева композиція

Кільцева композиція (обрамлення-кільце) — тип побудови твору, за якого фінал повертає читача до початкового образу, мотиву, ситуації чи фрази, замикаючи художній світ у своєрідне коло. Такий прийом надає творові завершеності, гармонійності, підкреслює певну ідею через повторення, увиразнює контраст між початком і кінцем (адже за зовнішньої тотожності внутрішній зміст образу часто змінюється, збагатившись пережитим). Кільцева композиція поширена в ліриці, де повторення першої строфи наприкінці підсилює емоційний акцент, а також у прозі й драмі. Наприклад, кільцевого обрамлення часто набувають ліричні вірші, у яких повторюваний образ обрамлює розвиток думки й почуття. Замикання художнього часу через повернення до вихідної точки посилює філософське звучання твору, утверджуючи ідеї циклічності, вічного повернення чи незмінності певних цінностей попри плин подій.