Ретардація

Ретардація (від лат. «затримка, уповільнення») — композиційний прийом навмисного уповільнення розвитку сюжетної дії перед кульмінацією чи розв'язкою задля посилення напруги, очікування й читацького інтересу. Ретардація досягається за допомогою розлогих описів, авторських відступів, вставних епізодів, повторів, докладних характеристик, що затримують безпосередній перебіг подій. Цей прийом дозволяє тримати читача в стані напруженого очікування, підготувати сприйняття вирішального моменту, надати творові епічної повноти. Ретардація особливо характерна для епічних жанрів — героїчного епосу, роману, поеми, де розлогість оповіді є жанровою ознакою. Уповільнення дії через докладні описи природи, побуту, психологічних станів властиве, зокрема, класичному реалістичному романові. Майстерне застосування ретардації свідчить про досконале володіння письменником мистецтвом композиції та вміння керувати читацькою увагою й емоційним ритмом твору.