Рекрутська пісня

Рекрутська (солдатська) пісня — тематична група української соціально-побутової лірики, що постала після запровадження рекрутчини в підімперській Україні (з 1797 р.) та тривалої, часто 25-річної, військової служби. Ці пісні пройняті глибоким трагізмом: розлука рекрута з родиною, домом і коханою сприймається як «жива смерть», бо повернення майже неможливе. Домінують мотиви примусового «забриття в москалі», плачу матері, туги за рідним краєм, жорстокості муштри. Рекрутські пісні близькі за настроєм до похоронних голосінь. Класичні зразки — «Ой матінко-вишенько», «В неділю рано-пораненьку». Соціальні пісні цього циклу збирали Іван Франко та Осип Роздольський. Тема рекрутчини та солдатської недолі відлунює в поемі Тараса Шевченка «Москалева криниця» й у прозі Марка Вовчка та Панаса Мирного.