Вірш у прозі

Вірш у прозі (поезія в прозі) — ліричний жанр проміжної, синтетичної природи: за зовнішньою формою це прозовий текст, не поділений на віршові рядки й позбавлений рими та регулярного метра, але за змістом і настроєм — це лірика з властивою їй емоційною згущеністю, образністю, музичністю мови й медитативністю. Жанр утвердив французький поет Шарль Бодлер («Паризький сплін. Маленькі поеми в прозі»), а розвивали Артюр Рембо, Іван Тургенєв («Вірші в прозі»). Ця форма дозволяє поєднати свободу прози з ліричною напругою поезії. В українській літературі до вірша в прозі зверталися Василь Стефаник (його стислі, драматичні мініатюри близькі до цього жанру), Марко Черемшина, а також письменники-модерністи початку XX століття, які прагнули оновити засоби ліричного вислову й передати найтонші порухи душі.