Крутійський роман

Крутійський (шахрайський) роман — жанровий різновид роману, що виник в Іспанії XVI століття й розповідає про пригоди спритного пройдисвіта-крутія (пікаро), який, мандруючи світом і міняючи господарів та заняття, виживає завдяки хитрощам, ошуканству й винахідливості. Оповідь зазвичай ведеться від першої особи й має епізодичну будову — низку самостійних пригод, нанизаних на постать героя. Крутійський роман сатирично змальовує різні верстви суспільства, викриває його вади крізь погляд соціального «низу». Основоположний твір — анонімна повість «Життя Ласарільйо з Тормеса»; жанр розвивали також автори «Ґусмана де Альфараче» та «Історії Жиля Блаза». Крутійський роман вплинув на розвиток європейського реалістичного роману. В українській літературі спорідненою є барокова традиція мандрівних сюжетів, а також гумористично-побутова проза з образами спритних, дотепних героїв із народу.