Парадокс

Парадокс — судження, що на перший погляд суперечить здоровому глуздові чи усталеній думці, але за глибшого розгляду виявляє несподівану, часто гірку або дотепну істину: «Поспішай повільно», «Я знаю, що нічого не знаю». Парадокс ґрунтується на зіткненні протилежностей у межах одного вислову, чим вражає, змушує замислитися й переглянути звичні уявлення. Як стилістичний і мисленнєвий прийом парадокс широко вживається в афористиці, філософській прозі, драматургії та інтелектуальній літературі; блискучим майстром парадоксу був Оскар Уайльд. Парадокс тісно пов'язаний з оксимороном (мовне вираження суперечності) та іронією. Він є потужним засобом загострення думки, викриття банальності й стимулювання критичного, нешаблонного сприйняття світу читачем.