Метафора

Метафора — троп, що переносить назву з одного предмета на інший на основі їхньої подібності, створюючи приховане, згорнуте порівняння без сполучників «як», «мов», «неначе». Метафора є найпотужнішим засобом художньої образності: вона зближує далекі явища, відкриваючи в них несподівану спільність, і тим самим по-новому освітлює світ. Розрізняють метафори мовні (стерті, звичні: «ніжка стола») й індивідуально-авторські (свіжі, поетичні). Розгорнута метафора може організовувати цілий образ або твір. В українській поезії блискучими майстрами метафори були Павло Тичина з його «сонячними кларнетами» та Богдан-Ігор Антонич із міфопоетичним баченням природи. Метафора — центральне поняття теорії тропів.