Ліричний сюжет

Ліричний сюжет — своєрідна форма розвитку змісту в ліричному творі, що полягає не в русі зовнішніх подій (як в епосі чи драмі), а в динаміці почуттів, переживань, думок ліричного героя, у розгортанні його емоційного стану від одного порядку до іншого. Якщо в епічному творі сюжет — це система подій, то ліричний сюжет — це «подія переживання», внутрішній рух душі: зародження, наростання, кульмінація й розв'язання почуття чи роздуму. Ліричний сюжет може будуватися на розвитку одного настрою, на зіставленні контрастних емоцій, на діалектиці думки. Наприклад, у медитативній ліриці Лесі Українки чи філософських поезіях Василя Стуса ліричний сюжет — це напружений рух думки й почуття до внутрішнього прозріння або утвердження. Розуміння ліричного сюжету є ключем до аналізу поетичного твору, адже воно розкриває внутрішню логіку й композиційну цілісність ліричного переживання.