Колискова

Колискова — пісня, якою заколисують дитину; один із найдавніших і найінтимніших жанрів родинної лірики. Колисковій властиві тихий, монотонний наспів, спрощений ритм у такт гойданню колиски, зменшено-пестливі форми та характерні образи-приспіви — кіт («котику сіренький»), сон і дрімота, голуби, що приносять сон. Первісно колискова мала оберегову, магічну функцію — захистити немовля від злих сил. У піснях відлунюють материнські мрії про долю дитини, зрідка — тривога й туга. Українські колискові збирали й досліджували Климент Квітка та Гнат Танцюра. Образ материнської колискової став наскрізним у літературі: до нього зверталися Тарас Шевченко, Леся Українка, Павло Тичина; за однією з версій, українська колискова «Ой ходить сон коло вікон» надихнула Джорджа Ґершвіна на «Summertime».