2 терміни
Щедрівка
Щедрівка — обрядова величальна пісня, яку виконують під час Щедрого вечора (31 грудня; у тих, хто святкує за юліанським календарем, — 13 січня). На відміну від колядок, пов'язаних із Різдвом, щедрівки зберігають виразні дохристиянські, землеробські мотиви: побажання доброго врожаю, приплоду худоби, достатку в домі. Типовий рефрен — «Щедрий вечір, добрий вечір». Композиційно щедрівка звертається до господаря, господині чи дівчини та малює ідеалізовану картину майбутнього добробуту. Всесвітньовідомий «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича (перше виконання — 1916), знаний у світі як «Carol of the Bells», постав саме на основі народної щедрівки про ластівку. Щедрівки досліджували Олександр Потебня та Філарет Колесса.
Щоденник
Щоденник — документально-художній жанр, форма ведення записів про події, думки й переживання від першої особи з датуванням, зроблених безпосередньо в перебігу життя, без часової дистанції. На відміну від мемуарів, щоденник фіксує враження «тут і тепер», тому вирізняється особливою щирістю, фрагментарністю й психологічною достовірністю. Щоденник може бути суто приватним документом або свідомо художнім твором. Світові зразки — «Щоденник» Анни Франк, щоденники Франца Кафки, Вірджинії Вулф. В українській літературі видатним явищем є «Щоденник» Олександра Довженка — глибоко особистий і водночас гострий літопис доби, сповнений болю за долю України під тоталітарним тиском. Форму щоденника використовували також Тарас Шевченко (його «Журнал» періоду заслання) та Володимир Винниченко.
