Купальська пісня

Купальська пісня — обрядова пісня літнього циклу, приурочена до свята Івана Купала (з 2024 р. — у ніч із 23 на 24 червня; за юліанським календарем — на 7 липня), одного з найархаїчніших і найпоетичніших свят слов'ян. Купальські пісні супроводжували обряди біля вогнища й води: плетіння вінків, стрибання через багаття, пускання вінків на воду, пошук цвіту папороті. У них домінують мотиви кохання, шлюбного вибору, магії вогню й води, а також образ Марени й Купала. Пісні насичені еротичною символікою та мотивами єднання протилежностей. Купальську обрядовість описав Хведір Вовк у праці «Студії з української етнографії та антропології». Купальські мотиви стали основою «Утопленої» Тараса Шевченка, «Лісової пісні» Лесі Українки та опери «Утоплена» Миколи Лисенка.