Коломийка

Коломийка — коротка українська народна пісенька-приспівка родом із Прикарпаття, побудована на строфі з двох чотирнадцятискладових рядків (4+4+6). Назва пов'язана з містом Коломия. Коломийка поєднує спів і танець, має імпровізаційний характер: виконавці нанизують строфи-мініатюри на будь-яку тему — жарт, любов, працю, соціальну сатиру. Її стислість і дотепність роблять жанр народною «епіграмою». Коломийки збирав і публікував Володимир Гнатюк у фундаментальному тритомнику «Коломийки» (1905–1907). Ритм коломийки вплинув на професійну поезію — його свідомо використовували Іван Франко та Осип Маковей. Жанр залишається живим у гуцульській та бойківській традиції й донині лунає на весіллях і фестивалях.