Іронія

Іронія — троп, у якому справжній смисл вислову протилежний буквально висловленому: слова похвали передають осуд, а позірна згода — насмішку («оце то герой!» про боягуза). Іронія ґрунтується на контрасті між прямим значенням слів та підтекстом, що його розкриває інтонація, ситуація чи контекст. Як стилістичний засіб іронія виражає критично-насмішкувате ставлення, замасковане під схвалення. Ширше іронію розуміють як тип світосприйняття й естетичну категорію (романтична іронія, іронія долі), а її загострену, дошкульну форму називають сарказмом. Іронія — потужний засіб сатири й гумору, що вимагає від читача проникливості для розпізнавання прихованого, часто протилежного зовнішньому, авторського смислу.