Внутрішня рима

Внутрішня рима — співзвуччя слів усередині одного рядка або між серединою рядка й його закінченням, на відміну від звичайної кінцевої рими. Внутрішня рима збагачує звукову організацію вірша, посилює його мелодійність і пов'язує віддалені слова додатковими фонетичними нитками. Часто вона виникає при збігу з цезурою, коли співзвучними стають закінчення піввіршів. Цей прийом широко представлений у народній пісні, у ритмізованій прозі та в поезії, орієнтованій на звукову гру. Внутрішня рима може бути регулярною (сталою в кожному рядку) або спорадичною; в обох випадках вона працює як засіб інструментування вірша, підсилюючи його евфонію та смислові акценти.