Імпресіонізм

Імпресіонізм у літературі — модерністська стильова течія кінця XIX — початку XX століття, що, за аналогією до однойменного живопису, прагнула передати безпосереднє, мінливе враження від дійсності, тонкі відтінки настрою, гру світла й барв, скороминущі порухи душі. Імпресіоністична проза відмовляється від розгорнутого сюжету на користь фрагмента, етюду, «настроєвої» замальовки; для неї характерні пленерність, ліризм, увага до чуттєвої деталі. В українській літературі імпресіонізм досяг світового рівня у творчості Михайла Коцюбинського — новели «Intermezzo», «Цвіт яблуні», повість «Тіні забутих предків» вражають тонкою нюансировкою вражень і психологічних станів. Імпресіоністична манера властива також новелам Марка Черемшини, ранній прозі Григорія Косинки та Миколи Хвильового з його «синім» ліричним письмом.