Образ-символ

Образ-символ — художній образ, який поряд із конкретно-предметним значенням несе узагальнено-символічний зміст, стаючи знаком глибшої ідеї, стану чи явища. На відміну від звичайного образу, образ-символ багатозначний і не вичерпується прямим значенням; на відміну від абстрактного символу — зберігає повнокровну чуттєву конкретність. Образ-символ виникає, коли конкретна деталь чи образ у контексті твору набуває розширеного, узагальнювального смислу. Класичні образи-символи — вишневий сад (краса, що минає), чайка, буревісник. В українській літературі яскраві образи-символи — «камінний хрест» у новелі Василя Стефаника (символ трагедії селянина-емігранта, розриву з рідною землею), «пропаща сила» Панаса Мирного, образ-символ саду й слова. Символічної багатозначності сповнені образи драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (Мавка, «той, що греблі рве», верба) та поезії символістів.