Готичний роман

Готичний роман — різновид роману, що виник в англійській літературі другої половини XVIII століття й культивував атмосферу таємничості, жаху та надприродного: дія відбувається у похмурих середньовічних замках, монастирях, руїнах, серед привидів, родових прокльонів і фатальних таємниць. Готичний роман апелює до емоцій страху й піднесеного, поєднує таємницю, злочин, кохання й смерть. Основоположником жанру став Горацій Волпол («Замок Отранто», 1764); класичні зразки — «Удольфські таємниці» Анни Радкліф, «Монах» Метью Льюїса, «Франкенштейн» Мері Шеллі. Готичний роман вплинув на романтизм і згодом на літературу жахів. В українській літературі спорідненою є містично-фантастична, демонологічна проза, що спирається на народні повір'я, — «страшні» повісті з мотивами потойбічного, а також новітня готична проза, яка переосмислює традицію таємничого й моторошного на національному матеріалі.