Генологія

Генологія — розділ теорії літератури, що вивчає літературні роди, види й жанри: їхню природу, ознаки, систему, історичне походження та еволюцію. Термін увів французький учений Поль ван Тіґем (1930-ті рр.). Основи класифікації родів (епос, лірика, драма) закладені ще Аристотелем і Платоном за принципом способу зображення; Ґеорг Геґель дав філософське обґрунтування тріади родів. Генологія досліджує, як формуються жанрові канони, як жанри взаємодіють, дифузують і трансформуються, чому одні жанри згасають, а інші постають. Важливий внесок у теорію жанру зробили Михайло Бахтін (жанр як «пам'ять» літератури, теорія роману й мовленнєвих жанрів), Нортроп Фрай і Цветан Тодоров. Проблеми генології розробляли в українському літературознавстві Олександр Білецький та автори академічних теорій літератури; жанрові трансформації — предмет постійної уваги сучасної поетики.