Невласне пряма мова

Невласне пряма мова — особливий спосіб передачі мовлення чи думок персонажа, що поєднує ознаки прямої й непрямої мови: формально висловлювання належить нараторові (третя особа, минулий час), але за лексикою, інтонацією, емоційним забарвленням воно передає внутрішнє мовлення героя, його погляд і оцінку. Завдяки цьому голоси автора й персонажа зливаються, читач бачить подію одночасно ззовні й зсередини свідомості героя. Невласне пряма мова — тонкий засіб психологізму, що дозволяє непомітно переходити від об'єктивної оповіді до суб'єктивного переживання. Її майстерно застосовували у світовій прозі Ґюстав Флобер, а в українській літературі — Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Валер'ян Підмогильний, чия проза досягала високої психологічної нюансованості. Цей прийом є одним із найвитонченіших здобутків реалістичної та модерної оповідної техніки.