Народна казка

Народна казка — прозовий фольклорний жанр з установкою на вигадку, побудований на усталених сюжетах, образах і формулах. Розрізняють казки про тварин, чарівні (героїчно-фантастичні) та соціально-побутові. Композиція казки має традиційний зачин («Був собі…»), триразові повтори, магічні числа (три, сім), кінцівку («…і я там був, мед-вино пив»). Морфологію чарівної казки описав Володимир Пропп у праці «Морфологія казки» (1928), виокремивши сталі функції дійових осіб. Український казковий епос збирали Іван Рудченко, Борис Грінченко, Павло Чубинський; літературну обробку створили Іван Франко («Коли ще звірі говорили») та Наталена Королева. Класичні українські казки — «Котигорошко», «Про правду і кривду», «Кирило Кожум'яка».