Народна балада

Народна балада — ліро-епічна пісня з драматично напруженим сюжетом, у центрі якої — трагічна родинна чи любовна подія: зрада, отруєння, загибель, перетворення людини на рослину чи птаха. Баладі властиві діалогічність, фрагментарність оповіді, фантастика метаморфоз та фатальна розв'язка. Класичні українські балади — «Ой не ходи, Грицю», «Лимерівна», «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» (невістка, залякана свекрухою, перетворюється на тополю). Український баладний фонд зібрав Осип Роздольський, а фундаментальне видання «Балади» (1987) підготував Олексій Дей. Народна балада живила літературну: її сюжети переспівували Тарас Шевченко («Причинна», «Тополя»), Левко Боровиковський, Степан Руданський; жанр вплинув на романтичну баладу Європи.