Перенос

Перенос (енжамбеман) — незбіг синтаксичного членування з віршовим, коли речення або словосполучення не завершується в межах рядка, а «перетікає» в наступний, розриваючи тісно пов'язані слова межею рядків. Перенос створює напругу між ритмічною паузою в кінці рядка й незавершеністю думки, що вимагає продовження. Цей прийом наближає вірш до живої мовленнєвої інтонації, руйнує монотонність кінцевих пауз і дозволяє логічно наголосити перенесене слово на початку нового рядка. Свідомо застосований, перенос стає потужним засобом виразності — від драматичної схвильованості до розмовної невимушеності, — і особливо характерний для модерної та новітньої поезії з її прагненням до інтонаційної свободи.