Драматична поема

Драматична поема — синтетичний жанр на межі драми й ліро-епосу: невеликий за обсягом віршований драматичний твір із гострим ідейним конфліктом, філософською й психологічною глибиною, у якому дія зосереджена не так на зовнішніх подіях, як на зіткненні ідей, переконань, духовних позицій. Драматична поема поєднує драматичну форму (діалоги, монологи, конфлікт) із ліричною наснаженістю та інтелектуальною напругою. Цей жанр досяг світового рівня у творчості Лесі Українки, яка стала його неперевершеним майстром: «Одержима», «У пущі», «Бояриня», «Оргія», «В катакомбах» порушують вічні проблеми свободи й неволі, зради й вірності, ролі митця, права особистості на власний вибір. Спираючись на світові й біблійні сюжети, Леся Українка наповнювала їх гострим національним і загальнолюдським змістом. Драматична поема — одне з найвищих досягнень української літератури, свідчення її інтелектуальної та філософської зрілості.