Козацька пісня

Козацька пісня — тематичний пласт української народної пісенності, що постав у добу Запорозької Січі та козацьких воєн (XVI–XVIII ст.) й оспівує військовий побут, походи, звитягу і трагедію козака. Козацькі пісні поєднують героїчний пафос із глибоким ліризмом: поряд із маршовими походними лунають пісні про прощання з матір'ю, загибель на полі бою, вдовину тугу. Домінують образи коня, шаблі, орла, степу, могили. Славетні зразки — «Ой на горі та женці жнуть», «Розлилися круті бережечки», «Стоїть явір над водою». Козацькі пісні Дніпропетровщини внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони (2016). Козацький мелос надихав Миколу Лисенка, а образи козацтва — історичну прозу Пантелеймона Куліша та поезію Тараса Шевченка.