Білий вірш

Білий вірш — вірш із чіткою метричною структурою, але без рими. На відміну від верлібру, білий вірш зберігає стопну організацію та сталий розмір (найчастіше п'ятистопний ямб), відмовляючись лише від співзвуччя закінчень. Відсутність рими наближає його до природного мовлення й робить придатним для драматичного та філософського вислову, тому саме білим ямбом написано монологи Шекспірової драми. В українській літературі неримований п'ятистопний ямб застосовували в драматичних поемах та перекладах класики, зокрема майстри неокласичної школи. Білий вірш поєднує ритмічну дисципліну метра зі свободою від римового обов'язку, даючи стриману, шляхетну інтонацію.