Образ автора

Образ автора — концентроване втілення сутності твору, організаційний центр, що об'єднує всю систему мовних і композиційних засобів у художнє ціле; «друге я» письменника, наявне в тексті. Поняття образу автора розробив мовознавець Віктор Виноградов у працях про мову художньої літератури, наголошуючи, що образ автора — не сам письменник-біографічна особа, а створений у творі носій єдиної творчої свідомості, ставлення й оцінки. Образ автора виявляється в доборі мовних засобів, у тоні оповіді, у ставленні до зображеного, у композиції. Споріднене поняття «імпліцитний автор» увів Вейн Бут («Риторика прози») — це образ автора, реконструйований читачем із самого тексту, відмінний і від реального автора, і від наратора. Розмежування реального автора, образу (імпліцитного) автора та наратора — важливий інструмент аналізу. Образ автора по-різному виявляється в різних родах: найопосередкованіше — у драмі, найвиразніше — у ліриці та в авторській оповіді епосу.