Художній образ

Художній образ — основна категорія й спосіб буття мистецтва, конкретно-чуттєва та водночас узагальнена картина людського життя, створена засобами мови й перетворена творчою уявою митця. Образ поєднує одиничне й загальне, об'єктивне й суб'єктивне, раціональне й емоційне; він не копіює дійсність, а естетично її перетворює й концентрує. За предметом розрізняють образи-персонажі, образи-пейзажі, образи-речі, образи-символи; за структурою — образ-троп (метафора, метонімія). Природу художнього образу як «мислення образами» досліджував Олександр Потебня («Думка й мова», «Із записок з теорії словесності»), проводячи аналогію між образом і внутрішньою формою слова. Образне мислення — специфічна ознака мистецтва, що відрізняє його від понятійного мислення науки. Система образів твору творить його художній світ і втілює авторську концепцію дійсності.