Замовчування

Замовчування (апосіопеза) — стилістична фігура, що полягає в раптовому обриві вислову, коли автор чи персонаж не договорює думку до кінця, полишаючи її незавершеною й позначаючи це на письмі трьома крапками. Недомовлене слово читач домислює сам, і саме ця незавершеність часто виразніша за будь-яке пряме твердження. Замовчування передає сильне хвилювання, нерішучість, погрозу, натяк або небажання говорити далі, відкриваючи простір для підтексту. Фігура широко вживається в драматичному діалозі, ліриці схвильованого типу та психологічній прозі, де обірвана фраза відтворює живий рух почуття. На відміну від еліпсиса, тут пропущене не відновлюється однозначно: думка лишається принципово відкритою.