Половина листів починається з вибачення
Формула повторюється надто часто, щоб бути випадковою: «вибачте, що турбую». Далі йде докладний розбір прочитаного, іноді на чотири сторінки. Виставка кладе ці вступи поруч — вони читаються як окремий текст про те, хто мав право на слово.
