Під осінніми зорями

Рання поетична збірка Максима Рильського, що засвідчила прихід до української поезії голосу класичної ясності. Вірші книжки тримаються на спокійній інтонації, точному епітеті та увазі до природи, яку поет читає як частину культурної пам'яті, а не лише як краєвид. Уже тут проступають риси, що згодом визначать неокласичну програму: рівновага форми, недовіра до крику, розуміння традиції як живого матеріалу. Збірка вийшла в час суспільних потрясінь, і ця відстороненість від злоби дня була свідомою позицією. Книжка лишається однією з найважливіших точок відліку для розмови про українську поезію XX століття. Збірку розглядають як точку, з якої починається зріла поетика Рильського й українська неокласична традиція. Книжку перевидають у складі зібрань поета, де ранні збірки подано без пізніших редакційних втручань. Окремі видання доповнено ілюстраціями та історико-літературною довідкою.