Лісова пісня

Драма-феєрія Лесі Українки, написана 1911 року за кілька тижнів і заснована на волинських віруваннях, серед яких минуло дитинство авторки. Мавка, лісова істота, закохується в сільського хлопця Лукаша й заради нього приймає людську долю — з працею, побутом і зрадою. Конфлікт твору не між добром і злом, а між здатністю чути красу й неспроможністю її втримати: Лукаш губить не Мавку, а себе. Леся Українка поєднує міфологічний матеріал із психологічною драмою європейського зразка, а мова п'єси лишається одним із найвищих зразків української поетичної драматургії. Твір постійно присутній у театральному репертуарі. П'єса не сходить зі сцен українських театрів і має численні музичні та балетні втілення. Сучасні видання п'єси супроводжуються нотатками про волинські вірування, на які спиралася авторка. Окремі видання доповнено ілюстраціями та історико-літературною довідкою.