
Автор
Леся Пастух
Оглядачка дитячої та підліткової літератури. Пише про те, як книжка говорить із молодшим читачем — про війну, втрату й дорослішання — не спрощуючи й не повчаючи. Укладає рекомендаційні списки для шкільних бібліотек і бібліотек прифронтових громад, супроводжуючи їх методичними нотатками для вчителів. Тестує книжки на реальних читачах: проводить читання у школах і фіксує, де діти втрачають увагу, а де перепитують, — ці нотатки лягають в основу рецензій, тож оцінка спирається на спостереження, а не лише на смак. Розбирає ілюстрації як повноцінну частину оповіді й наполягає, що доступ до книжки є питанням рівності, а не смаку.
Публікації автора
Оздоба як підпис майстерніЗа набором штампів оправу приписують конкретній майстерні.23 серп. 2026 р.
Технологія, що зробила плакат можливимЛітографія дала великий формат і колір раніше, ніж будь-що інше.23 серп. 2026 р.
Папір датує точніше за текстФілігрань не бреше, бо її робили не для читача.23 серп. 2026 р.
Швидкість набору як межа книговиданняСкільки книжок вийде за рік, вирішувала не преса, а рука складача.23 серп. 2026 р.
Книжка як інженерна конструкціяКодекс мусить розкриватись, тримати форму й не розсипатись — усе одночасно.23 серп. 2026 р.
Розбірний набір як ідея, а не як пристрійГоловним винаходом була не машина, а можливість розібрати сторінку.23 серп. 2026 р.







